забруднення

-я, с.

1) Дія за знач. забруднити 1).

2) Насичення природного об'єкта (атмосфери, води, земель і т. ін.) речовинами, що порушують його природний стан.

••

Глоба́льне забру́днення — забруднення, що виявляється в будь-якій точці земної кулі незалежно від розташування його джерел.

Забру́днення атмосфе́ри — зміна вмісту атмосфери в результаті наявності в ній домішок, що спричиняє загрозу здоров'ю людей, нанесення шкоди живим ресурсам, екосистемам та матеріальним цінностям.

Забру́днення вод — надходження до водного об'єкта фізичних, хімічних, біологічних речовин чи енергії, що спричиняє погіршення якості води.

Забру́днення довкі́лля — виникнення у довкіллі нових, незвичайних для нього біологічних, хімічних чи фізичних агентів або їх різке збільшення.

Радіоакти́вне забру́днення — радіоактивні речовини, які знаходяться на поверхнях різних об'єктів у кількостях, що перевищують установлені чинні норми.

3) мн. Речовини, поява яких порушує природний стан природного об'єкта.